На початку червня 2024 року Антикорупційна прокуратура Республіки Молдови разом з Національною фінансовою прокуратурою Франції (Parquet national financier français) та Федеральною Службою Безпеки США провели обшуки та затримали чотирьох представників внутрішніх органів Республіки Молдови в рамках міжнародного розслідування спроб видалення червоних повідомлень ІНТЕРПОЛа.
Кримінальне розслідування було розпочато ще у серпні 2023 року на підставі інформації, отриманої з Центрального офісу ІНТЕРПОЛ у Ліоні, Франція. Згідно з наявною інформацією з публічних джерел, група людей різних національностей підозрюється в реалізації корупційної схеми, яка дозволяла особам, які переховуються від кримінального переслідування, отримувати блокування та видалення зареєстрованих проти них червоних повідомлень шляхом надання значних сум хабарів державним чиновникам, зокрема в Молдові. Обшуки пройшли у 33 різних місцях Молдови, були спрямовані проти 12 підозрюваних та призвели до арешту чотирьох осіб, які є державними службовцями Міністерства внутрішніх справ Молдови, зокрема Національного центрального бюро ІНТЕРПОЛ у Молдові та Служби з розгляду заявок на притулок.
Міжнародна організація поліції ІНТЕРПОЛ, що базується в Ліоні, Франції, уточнила в окремій заяві, що "після виявлення спроби проникнення" в її операції "у невеликій кількості випадків" з метою "блокування та видалення червоних повідомлень", "посадові особи (ІНТЕРПОЛ) прийняли негайні внутрішні заходи та повідомили про дані факти органи» Франції.
ІНТЕРПОЛ також послався на паралельне розслідування кіберзлочинів, проведене британськими органами, «яке показало, що люди, підозрювані в корупції в Молдові, могли передавати інформацію про червоні повідомлення розшукуваним особам».
Дана інформація показує, що не варто намагатися отримати інформацію про знаходження в базі ІНТЕРПОЛ, а тим більше блокувати або видалити червону картку чи диффюжн незаконними шляхами. Зважаючи на те, що база даних ІНТЕРПОЛ є інформатизованою системою, то безглуздо сподіватися, що спроби незаконних операцій у ній залишаться непоміченими. Тепер не тільки особи, які надавали незаконні послуги в Молдові, підпадають під кримінальну відповідальність, але також і особи, які заплатили за такі незаконні послуги шляхом дачі хабаря, ризикують отримати ще одне червоне повідомлення або диффюжн, оскільки дача хабаря – це також злочин.
Тому, щоб уникнути негативних наслідків, рекомендуємо звертатися законним та офіціним шляхом до органів ІНТЕРПОЛ як для отримання інформації про можливе знаходження в розшуку або його відсутності, так і для видалення/виправлення даних, що обробляються в базі ІНТЕРПОЛ щодо особи на підставі повідомлень або диффюжн. Юридична компанія Єгора БОЙЧЕНКО, яка має багаторічний успішний досвід у наданні послуг з роботи з органами ІНТЕРПОЛ, надасть Вам якісні послуги в цій сфері.
3 травня 2017 року Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) ухвалив перше від 2014 року окреме рішення щодо Криму № CM/Del/Dec(2017)1285/2.1bisb текст рішення
Основні тези:
Із зазначеного можна зробити висновок, що КМРЄ визнав відповідальність Росії за порушення прав людини в Криму, попри те, що юридично півострів лишається територією України.
Оскільки попереду можливе подання чималої кількості позовів до Європейського суду з прав людини, і Суд, без сумніву, буде враховувати цю норму.
Вказане рішення КМРЄ офіційно визнає той факт, що РФ застосовує тортури та репресії проти меншин, в тому числі – спрямовані проти кримських татар та українців.
Висновок: Громадяни, які живуть у Криму (в українському Криму), цілком можуть подати у Страсбурзі позови проти України через те, що Київ не забезпечує дотримання їхніх прав. Але тепер є значно більше впевненості, що Суд підтримає українську позицію: Крим лишається частиною України, але відповідальність за дотримання прав людини є обов’язком Росії, яка контролює "де-факто владу" на території півострова.
З 1 січня 2016 вступила в силу нова редакція статті 47 Регламенту Суду, яка визначає умови звернення до Суду і правила подачі повної і належно оформленої скарги.